Мій список блогів

пʼятницю, 18 травня 2018 р.

ХАЙ КВІТУЄ УКРАЇНА ЧОРНОБРОВА В ВИШИВАНКАХ НЕЗБАГНЕННОЇ КРАСИ


Щорічно, у третій четвер травня, українці святкують Всесвітній день вишиванки. Це свято покликане шанувати споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Основна мета його – це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави загалом це свято, коли українці в будній день одягають вишиванку на роботу, університет, школу чи садочок.
Долучилися до відзначення цього свята і працівники Нововолинської міської бібліотеки для дітей. У цей день вони були одягнені у вишитому національному одязі, тим самим демонструючи солідарність і глибоке шанування традиціям нашої славетної землі.

А в рамках міського семінару бібліотекарів структурних підрозділів централізованої бібліотечної системи та шкільних бібліотек міста відбулося чудове свято приурочене цій темі «Чарівний світ української вишиванки» на якій були присутні і учні 3-А класу Нововолинської гімназії разом з класним керівником Валентиною Іванівною Остапюк.


Із розповіді бібліотекаря Лариси Крилової всі присутні познайомилися із історією свята вишиванки, призначенням та застосуванням цього ремесла у побуті, дізналися чому її називають «генетичним кодом нації».


У цей святковий день до міської бібліотеки для дітей завітала краєзнавець, заступник голови Союзу українок міста Нововолинська Надія Наумівна Войтюк, яка познайомила з історією вишивки на теренах нашої держави, розповіла  про чарівні властивості орнаментів та їх розмаїття, символи та кольори, які використовуються у вишивці, та про деякі маловідомі факти, пов’язані з цим ремеслом.


Дітлахи, звісно теж вдягли вишиванки. Маленькі патріоти разом з бібліотекарем «мандрували»  українськими казками, у яких зустрічаються мотиви вишитої сорочки, читали вірші про вишиванку, розповіли легенду, а ще порадували всіх присутніх чарівними задушевними піснями та запальними українськими танцями, тим самим засвідчуючи, що ми вбираємось в вишиванки не тільки для краси, а ще й для того, щоб зберегти наші вікові славні традиції. А головне – показати всьому світу, що є така країна – Україна, яка має свою національну культуру, звичаї, традиції, історію.












Зараз – особливий час і ми звертаємося до джерел народної творчості, до народних традицій. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо їх знати, тим життя наше буде радіснішим, духовно багатшим.