Осінь
– пора відльоту птахів. З сумом вони залишають свій рідний край. І один із
символів цього періоду – прощальне курликання журавлів.
Щорічно у другу неділю
вересня відзначають Всесвітній день журавля.
Ці рідкісні і дуже
красиві птахи мають унікальну та багату історію – перші предки журавлів жили ще
за часів динозаврів, тобто 40-60 мільйонів років тому.
Зараз
представники роду птахів сімейства справжніх журавлів, мешкають в Європі, Азії,
Північній Америці і Австралії. Всі види так чи інакше пов’язані з водними і
заболоченими територіями. У світі нині налічують 15 видів журавлів, два з яких
мешкають в Україні і занесені до Червоної книги.
Журавель
є важливим символом в українській культурі, що асоціюється з любов'ю до рідної
землі, весною, пробудженням природи, а також вірністю та довголіттям. Його
весняне курликання сприймається як щасливе повернення з вирію, а в осінніх перельотах-
чується журба.
В
українських повір'ях журавлі вважаються посланцями божим, а також "птахами
Сонця".
Журавлям
присвячено багато народних казок, легенд, пісень та віршів.
Саме цьому птахові був
присвячений недільний вихідний у бібліотеці.
Від
бібліотекаря діти дізналися про свято і чому його святкують восени. Переглянули
книги, які розповідають про журавлів. Подивилися мультфільм "Лисиця та
журавель".
А
потім за допомогою ножиць, клею та
паперу власноруч створили свого журавля.
Час
минув швидко і цікаво.
Тож
нехай відліт цих величних птахів не покидає надії, що прийде мирна весна!
