Є у нашій українській літературі імена, що увібрали в себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким ім'ям для нас, українців, стало ім'я Тараса Григоровича Шевченка, чия поезія от уже понад двісті років викликає в людях почуття гордості і захоплення красою, своєю силою і народною мудрістю.
Тарас Шевченко.. Такий великий, що бути більшим не можна. Як Україна. Як СВİТ. Ріс безрідним сиротою, a став найріднішим усім нам з покоління і в покоління. Був кріпаком, а заговорив і показав шлях до свободи. Жив в імперії сваволі насильства й наруги, де на всіх язиках все мовчить, а кликав порвати кайдани і йти просто, щоб не було за собою і зерна неправди. Мордувався в тюрмі народів і був свідком зречення материнської мови, культури й історії, a залишався вірним ідеалам волі й братерства, горів очисним вогнем сумління і вражав своїм запитанням, як полум'ям сорому: хто ж ми, чиїх батьків, Kим i за що закуті... Він безсмертний як саме життя, тому став нашою долею і заповітом. І на сторожі правди, любові і честі стоїть його слово.
Напередодні 212 річниці з дня народження Тараса Шевченка у бібліотеці пройшла вікторина "Є в Шевченка народження дата ...".
З розповіді бібліотекаря діти дізналися про життя поета, його захоплення малюванням.
Переглянули мультфільм "Дітям про Кобзаря".
Відповіли на питання вікторини "Чи знаєш ти Шевченка?".
Ознайомилися з книгами великого поета.
Тож, як говорив Тарас Шевченко "Учітеся, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь".
