Мій список блогів

середа, 20 березня 2019 р.

«ЖМЕНЬКА ТЕПЛА» ВІД ЛЮБОВІ ВІДУТИ

Другий день Всеукраїнського тижня дитячого читання у міській бібліотеці для дітей видався дуже цікавим. На гостину до нашої малечі (3-А клас ЗОШ №7, класний керівник Н.Є. Тимчук) вперше завітала сучасна львівська поетеса, прозаїк Любов Відута. Автор 30 книг для дітей, підлітків та дорослих, переможець Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» в номінації «Сучасне українське фентезі» 2017 року, Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича, номінація — твори для дітей, 2016 р., лауреат цієї ж премії у 2014 році, двічі фіналіст міжнародного літературного конкурсу на кращий твір для дітей «Корнійчуковська премія» (у 2015 році — за поезію, у 2016 році — за прозу), фіналіст конкурсів «Великий їжак», «Pro Patria» та інших…
Член жюрі міжнародних та Всеукраїнських літературних премій, в тому числі «Коронація слова» (2016 р.).
З першої миті гостя зачарувала малечу  своїми теплими дитячими віршами із збірок «Сонечко сміється». Любов Відута неперевершений оповідач. Гостя не тільки розповідала, а ще й супроводжувала розмову загадками, віршами. Авторка презентувала книжки: «Ким я буду. Ким я стану», «Абетка», «Готуємо руку до письма», а також роман «Ловці думок», який отримав  спеціальну відзнаку «Українське сучасне фентезі» на конкурсі «Коронація слова – 2017». Цікаве було спілкування авторки та дітей. Пані Люба відповіла на безліч дитячих запитань, серед яких було «Чи маєте Ви тату?», на яке авторка відповіла «Мабуть вивчає попит, бо мріє стати майстором татуажу». Наприкінці зустрічі давала автографи, багато фотографувалися. 
















Зустріч непомітно добігла кінця. Читачі та бібліотекарі подякували за гарну зустріч та побажали, щоб усі творчі задуми письменниці втілювалися у книжку.
А ще поетеса мала можливість зустрітися з учнями 3-4 класів Нововолинської гімназії, дітьми 3-го класу ЗОШ №3 та бібліотекарями міста у центральній міській бібліотеці.







Нашій гості дуже сподобалося наше місто і щирі ясні дитячі очі.
PS: То ж, пані Любо, до нових зустрічей на нашій нововолинській землі!