РЕЦЕПТИ СТРЕСОСТІЙКОСТІ:ПІДВИЩЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ПІДЛІТКІВ"

 Сьогодні до міської бібліотеки для дітей-філії 2 на захід «Рецепти стресостійкості: підвищення емоційного стану підлітків» завітали учні 8-Б класу ліцею №7.

Під час зустрічі учасники говорили про емоції, способи подолання стресу, вчилися краще розуміти себе та підтримувати одне одного у складних ситуаціях. Психологиня Центру життєстійкості Нововолинської ТГ Олена Качорок та соціальний працівник Діана Юріївна, поділилися практичними порадами та вправами, які допомагають зберігати внутрішню рівновагу, знаходити ресурс і впевненіше справлятися з щоденними викликами.

Захід пройшов у теплій та дружній атмосфері, залишивши учасникам корисні знання, позитивні емоції та нові інструменти для турботи про свій емоційний стан.

 Незважаючи на те, що лютий — місяць холодний та морозний, ми все одно його любимо за те, що святкуємо в ньому світле та чарівне свято — день святого Валентина. Напередодні цього романтичного свята у недільний вихідний у нашій бібліотеці відбулася майстерка "Валентина з любов'ю", який провела Ірина Грачова, співробітник Публічні бібліотеки Новопсковщини. Діти з великим ентузіазмом виготовляли виріб з сердечками, старанно декорували та оздоблювали його. Дякуємо пані Ірині Грачовій за теплі емоції та чудову майстерку. 

HAND-MADE у бібліотеці

Сьогодні в дитячій бібліотеці, в рамках клубу активного спілкування "Однокласник", відбулася творча майстерка у стилі hand-made «Коник-мотанка» (або "Сонячний кінь") - оберіг сили, витривалості та гармонії.

Діти з великим захопленням створювали власні обереги, знайомилися з елементами народної творчості та вкладали у свої роботи фантазію й гарний настрій.

Кожен коник вийшов особливим і неповторним. Діти отримали море позитивних емоцій.

Творчість, фантазія і щирі посмішки — найкращий результат майстерки.

НАРОДОЗНАВЧИЙ КАЛЕЙДОСКОП "ХОДИТЬ СІЧЕНЬ ПО СНІЖКУ, НОСИТЬ КАЗКУ В КОЖУШКУ"

 В рамках клубу "Книгочитограйко" для дітлахів молодшої групи 2 "Горобинка" ЗДО 4 (вихователь Ніна Анатоліївна Селедець) бібліотекарка Лариса Крилова провела народознавчий калейдоскоп "Ходить січень по сніжку, носить казку в кожушку".

Адже казки про зиму — це особливий світ, у якому холодна пора року постає не суворою, а казково-живою та доброю. Зимові казки наповнені народною мудрістю, поетичними образами: засніженими полями, лісовими мешканцями, різдвяними дивами й теплом родинного дому. Тому діти з великої зацікавленості слухали казки, разом аналізували прочитане.

Кожна казка про зиму для малят не лише розважає, а й м’яко навчає — розрізняти добро і зло, співпереживати героям та вірити у маленькі дива, які так часто трапляються взимку.

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

 29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут – саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.

Їх було триста – студенти та гімназисти. Проти них були тисячі – солдати, фронтивики та матроси більшовицької армії. Нерівний бій. Бій під Крутами, який на декілька днів віддалив захоплення Києва. Втрати сягали: до 250 юнаків, одна рота (до 30 людей) студентів і 10 старшин. Бойовий наказ наша молодь виконала.

Січень 1918 року. На столицю України насуваються озброєні до зубів більшовицькі орди під командуванням колишнього царського генерала Муравйова. Київські студенти та гімназисти, прагнучи захистити молоду Українську державу, організували Курінь січових стрільців, щоб дати гідну відсіч загарбникам.

Курінь, що налічував 300 душ, складався із студентів Українського народного університету, Університету Святого Володимира та учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії. Захисники, пройшовши лише семиденну військову підготовку, без сумнівів і вагань вирушили в похід проти російської армії на станцію Крути, що розташована на залізничній лінії Москва – Бахмач – Київ.

П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат. Московські солдати без жалю багнетами проколювали юначі груди, прикладами рушниць розбивали голови, добивали поранених – розповідали очевидці тих трагічних подій.

28 студентів потрапили в полон. Муравйовці цілу ніч по-звірячому мордували їх, а на світанку повели на розстріл. У зимове холодне небо злетіли звуки гімну „Ще не вмерла Україна”, що його першим заспівав гімназист Григорій Пипський. Пролунала недовга кулеметна черга… В загальному бій під Крутами тривав 3 дні. 29 січня було вбито останнього з трьохсот крутівських героїв. Більшовицькі кати заборонили місцевим селянам поховати за християнським обрядом тіла захисників Києва, залишивши їх на засніженому полі.

Київ було захоплено у лютому, а вже у березні столицю УНР було звільнено.

Тільки тоді почали розшукувати тіла молодих людей, які загинули під Крутами. Вдалося знайти лише 30 скалічених тіл юнаків, більшість з яких урочисто поховали у братській могилі у Києві на Аскольдовому цвинтарі.

„Стримайте ж ваші сльози, які котяться: ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні”, — сказав Президент УНР Михайло Грушевський під час поховання героїв.

Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку — боронити її. „Понад все вони любили свій коханий край”, — писав Павло Тичина. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства.

До дня пам'яті Героїв Крут у Нововолинському Науковому ліцеї-Інтернаті відбувся захід присвячений цим подіям. Ведучі заходу познайомили присутніх з історією бою. Учні прочитали вірші відомих українських письменників про героїв. Всі разом переглянули відео-фільм "Пам'ятай про Крути".

Завідувач міської бібліотеки для дітей провела огляд книг, які були представлені на тематичній полиці "Вони боролися, щоб ми перемогли".

Вшановуючи пам’ять загиблих під Крутами, ми низько схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто віддав своє життя у боротьбі за єдину, неподільну, незалежну Україну. Герої не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті, вони живуть у тих, хто продовжує їх справу, вони живуть доти, поки жива їх слава.