7
квітня відзначають Міжнародний день Бобра. Бобер – рід водних гризунів з широким
плескатим хвостом і густим водонепроникним хутром. Він має дуже великі різці,
які ростуть протягом усього життя і ніколи не тупляться. Між пальцями бобер має
плавальні перетинки. Кіготь другого пальця задніх кінцівок роздвоєний, ним
тварина розчісує своє хутро. А хутро в бобра – найтепліше з усіх видів хутр.
Саме через це чисельність бобрів у Європі дуже скоротилася.
Бобер
– тварина надзвичайно цікава. Як ви гадаєте, яким чином він гризе під водою
деревину і при цьому не захлинається? Виявляється, бобер працює із закритим
ротом, бо різці в нього розташовано поверх губ. До того ж еластичні ніздрі
стуляються і бобер може не дихати протягом 15 хвилин.
Бобри
активні переважно вночі. Вдень вони сидять у своїх затишних схованках – хатках
або норах. Сплять, зазвичай, на спині, склавши лапи на животі, часто ще й
хропуть уві сні. У зимову сплячку бобри не впадають. Живляться корою та
молодими гілками верби, осики, тополі, інших дерев і чагарників. Бобри роблять собі на зиму
продовольчі запаси. Підгризають дерево, перегризають на декілька частин потім
старанно його розгризають, відокремлюючи гілки, а далі все це сплавляють до
свого житла. Взимку вони не виходять назовні протягом кількох місяців,
споживаючи заготовлені припаси.
Бобри
гарні архітектори. Житло своє ставлять біля самої води. Ібобер 5 буває воно
двох видів: якщо берег високий, бобри риють собі довгі нори, коли ж берег
низький, тваринки будують спеціальні хатки. За формою хатка нагадує копицю сіна
висотою до 1-3 метрів, а діаметром – до 10. Така хатка може складатися з
кількох поверхів. бобер 10Вихід як із нори, так
із хатки неодмінно ховається під водою. Від води хід іде вгору і
закінчується просторим приміщенням, де бобри здебільшого й перебувають. Там
тепло, сухо, а головне – безпечно. Адже вхід надійно захищений водою. Якщо
річка мілішає, бобри роблять греблі, щоб знову підняти рівень води, яка б
закривала вхід до їхнього житла.бобер 8
Греблі,
збудовані бобрами, допомагають підтримувати постійний рівень води в річці. Тому
в таких місцях не буває ані повеней, ані посух. Тут добре почуваються рослини.
У річках стає більше риби. Родина бобрів може побудувати греблю заввишки до 2
метрів і завширшки від 5 до 30 метрів.
Щоб
краще пізнати ці милі створіння пропонуємо вам книгу, яка надійшли в бібліотеку
за Програмою поповнення бібліотечних фондів Українським інститутом книги.
Купріян
Ольга.
Боброго
рвнку! / Ольга Купріян. – Харків: РАНОК, 2020. – 64 с.
Недалеко від річки Здвиж мешкають тато, мама й Мартуся Бобренки. Одного ранку радісна новина про майбутнє поповнення в родині змушує їх задуматися про нове житло. Бобренкам доводиться шукати просторіший дім. Мартусине життя більше не буде таким, як раніше: вона вже «доросла» й має опановувати свої почуття, шукати спільну мову з новими знайомими, звикати до правил і навчання в ліцеї... Черепаха Пелагея, тітонька Сова, Марена Дніпровська, рак Іраклій, рибки-сестрички Іринка й Даринка та всі-всі-всі допоможуть їй! Повість Ольги Купріян «Боброго ранку!» розповідає про побут, звичаї та пригоди родини Бобренків і їхніх сусідів, ненав’язливо збагачує читача важливими знаннями про червонокнижних і звичайних мешканців Здвижу, а також нагадує, як важливо кожному з нас піклуватися про свій рідний дім.
Тож гайда до дитячої
бібліотеки на Пирогова, 4 за цією цікавою книжкою і не не тільки…